Рішення уряду прем’єр-міністра Юхи Сіпіл (Juha Sipilä) скоротити фінансування шкіл викликало бурхливе обговорення стану системи шкільної освіти у Фінляндії. Політичні партії звинувачують одна одну в погіршенні результатів навчання.

Цієї осені парламентська комісія з освіти попросила фахівців дати свою оцінку стану середньої освіти та дошкільного виховання. Багато з них вкрай стурбовані. Висновки виявили серйозні й приховані проблеми, які існують у фінських школах.

Iltalehti виділив найбільш критичні зауваження. Найсерйозніші проблеми можна об’єднати в п’ять груп.

  1. Показники успішності знизилися

За словами професора Юссі Вялімаа (Jussi Välimaa), керівника дослідницького центру, що займається питаннями освіти, показники фінських школярів з читання, математики і природознавства знизилися після 2006 року. Тоді Фінляндія очолювала список міжнародного тесту PISA, який оцінює якість шкільної освіти.

На думку Вялімаа, ситуацію ще можна виправити. Фінляндія може запустити національний проект, наприклад, у галузі математики і природознавства, основна увага в якому буде приділятися створенню мотивації для навчання.

За словами Вялімаа, показники дівчаток стосовно перерахованих предметів в середньому вищі. Навіть з математики, де традиційно хлопчики сильніші. «Підбивши підсумок, можу сказати, що найслабші результати були у хлопчиків, які проживають у віддалених районах, в той час як рівень результатів міських хлопчиків був порівнянний з рівнем дівчаток», — повідомляє Вялімаа у звіті.

  1. Десятковий знак може визначити майбутнє учня

За словами професора Вялімаа, різні школи по-різному виставляють оцінки. Іноді плутанина спостерігається навіть всередині однієї школи. Причина полягає не в невмінні вчителя оцінювати роботу учнів, а в недостатньо добре розроблених критеріях виставлення оцінок.

Це важлива проблема, тому що отримання атестата про повну загальну середню освіту є для частини учнів найголовнішим життєвим етапом. «Вступ до бажаного ліцею або професійного училища і навіть припинення подальшого навчання можуть залежати від десяткового знаку в атестаті».

Неузгодженість у визначенні оцінок випускників середньої школи критикує і Національний центр з розвитку освіти у Фінляндії Karvi. За словами керівника центру Karvi Харрі Пелтоніемі (Harri Peltoniemi) і завідувачки одного з його підрозділів Еліни Харьюнен (Elina Harjunen), учні різних шкіл знаходяться в неоднаковому становищі при вступі до навчальних закладів наступного рівня.

  1. У школах існує система розподілу за рівнем знань

На думку професора Ерно Лехтінен (Erno Lehtinen), найтривожнішою причиною зниження результатів PISA є збільшення відмінностей у  результатах і швидке зростання залежності від соціально-економічного становища учнів.

«В цілому відмінності між школами незначні. Однак важливо враховувати, що різниця між класами однієї школи збільшилася, і зараз вона набагато більша, ніж у будь-якій іншій країні Північної Європи », — каже Лехтінен. За його словами, всередині шкіл склалася неофіційна система формування класів за рівнем знань, відповідно до якої учні розподіляються по паралельних класах залежно від успішності.

«Зміни в системі середньої школи відбувалися поступово, і для цього було багато причин. По-перше, при відборі учнів для навчання в різних спеціальних класах (музичному, мовному, математичному) брали до уваги рівень успішності й результати тестування».

Лехтінен вважає, що учні спеціальних класів були в основному дітьми із сімей, що мають високе соціально-економічне становище. Створюючи диференційоване навчання, часто прагнуть до створення кращих умов для більш обдарованих і мотивованих дітей, що, за словами Лехтінен, цілком зрозуміло. На практиці ж це призводить до різного рівня успішності і різних цілей у навчанні в різних класах.

«Результати міжнародних порівняльних досліджень свідчать про те, що ця неофіційна система розподілу по класах відповідно до успішності не змогла закріпити найвищі досягнення і погіршила результати тих, хто був позаду. Таким чином, середні показники успішності всіх учнів у Фінляндії знизилися».

«Нинішня проблема середньої школи Фінляндії полягає в тому, що відмінності між класами зростають, соціальний стан сильно впливає на успішність, і середня успішність учнів Фінляндії падає». На думку Лехтінен, це явище парадоксальне. Той фактор, яким раніше пояснювалися успіхи системи шкільної освіти у Фінляндії, починає частково працювати проти неї. Незалежність муніципалітетів зробила можливим прийняття самостійних рішень, відмінних від базової ідеї середньої освіти, яка мала єдину мету.

  1. 25 мізерних років після «золотого століття» фінської освіти

За словами радника у справах освіти Мартті Хелльстрема (Martti Hellström), 45-річну історію середньої школи Фінляндії можна розділити на два етапи: почався в 1972 році і закінчився економічною кризою 1990-х років та убогий 25-річний період, що почався після цієї кризи. «Урізання бюджетних коштів негативно позначилося як на освіті, так і на добробуті населення».

З кризою 1990-х років закінчився той період, коли безкоштовна для всіх середня школа давала учням якісну освіту, сучасні навчальні матеріали та повністю забезпечувала посібниками. Після кризи Фінляндія однією з перших країн стала відправляти вчителів у відпустку без збереження зарплати і перестала виплачувати зарплату вчителям на заміні. Фінські школи почали багаторазово використовувати підручники до такого стану, коли вони ставали абсолютно непридатними. «Заощаджували навіть на паперових рушниках». У 2000-х роках за учнями на законодавчому рівні закріпили право на одержання допомоги, але необхідні кошти не виділялися. «Замість цього адміністрація зобов’язала вчителів складати докладні звіти, ретельне написання яких з’їдає їх останнім часом і виснажує сили. Ця робота з документами досягла абсурдної стадії », — пише Хелльстрем.

  1. Два національних периферійних регіони в освіті

За словами викладача університету Венло Бернеліус (Venla Bernelius), у Фінляндії існують два національних периферійних регіони в галузі освіти: віддалені райони і міські райони, в яких проживає малозабезпечене населення. Великі віддалені райони розташовані у Східній і Північній Фінляндії. Для цих районів характерні низький рівень життя, погана успішність і велика різниця між рівнем знань хлопчиків і дівчаток.

«Сучасні малозабезпечені сім’ї сконцентровані в малорозвинених міських районах. Наприклад, перехід учнів з одного навчального району в інший залежно від забезпеченості сім’ї в Гельсінкі має такі ж масштаби, як і переміщення між комунами по всій Фінляндії».

За її словами, добре забезпечені родини переїжджають з районів з поганою репутацією і забирають дітей з поганих шкіл. «Через переїзди формується певне оточення. З іншого боку, вільний вибір школи, який тепер не обмежується тільки найближчою до місця проживання, може стимулювати формування шкіл з різним типом учнів. Вирішення цієї проблеми неоднозначне. У всьому світі доведено, що повна заборона вибору школи в деяких випадках призводить до формування різних за складом районів проживання, оскільки отримання місця в бажаній школі або, навпаки, відхід з небажаної школи, можна вирішити переїздом».

Радник з питань освіти Улла Лайне (Ulla Laine) говорить, що різниця в рівні знання рідної мови зростає. Хороші учні вчаться ще краще, погані – ще гірше. Рівень грамотності дітей з малозабезпечених сімей став гіршим, а рівень грамотності дітей із забезпечених сімей залишається хорошим.

Вперше регіональна різниця в успішності стала значною. За словами Лайне, найбільша різниця в грамотності спостерігається між Західною Фінляндією і столицею. Різниця відповідає приблизно річній програмі навчання.

Джерело: inosmi.ru, 19.11.2017

Коментар Альтосвіти
Освіту Фінляндії хоронять не вперше. В цьому році чомусь знову сплила ця стаття річної давнини, через яскравий жовтий заголовок — “Суровая оценка экспертов” 🙂 Це знову викликало хвилю репостів. Чи виправдано це?

В статті говориться про стурбованість і Фінляндія з минулого року так само вчергове розпочала певні освітні зміни, але про зруйновану систему не йдеться. Та й чи має кожна країна орієнтуватися на стандартизовані тести, нехай і міжнародні? Показники з “призового” 2006 року знизилися, але не драматично. Рейтинг лідерів у PISA-2015 (остання, в якій відомі результати) виглядає так: Сінгапур-Естонія-Японія-Тайвань-Фінляндія-Макао-Канада. Загалом брали участь 70 країн. Про занепад на п’ятому місці казати ранувато, авжеж?

Стосовно того, що бал жорстоко розділяє дітей — хіба в нас не лежала десятиліття прірва суб’єктивності між 4 й 5? Добре там, де є принаймні десяткові долі, але якщо десь і немає чіткої межі, то взагалі поза кількісним оцінюванням, але ж і якісне все одно не позбавлене суб’єктивності.

Всі інші закиди стосовно нерівномірності, нерівності, а тим паче “мізерних років” смішно з нашого боку читати — не бачили вони ще нерівність та погану матеріальну базу. Хай порівняють якійсь київський ліцей і нашу сільську школу. Хіба зловтішаться тут наші непорушні консерватори, знайшовши зайвий привід нічого не рухати.

Загалом, як і має бути у російського ЗМІ, вийшло помітно топорно-пропагандонськи, на кшталт “в забігу товариш Брежнєв зайняв почесне друге місце, а Ніксон прийшов передостаннім” 🙂