бета
Лист директорки ірландської школи задля заспокоєння батьків, діти яких зараз навчаються дистанційно.
Домашнє навчання в карантин
Я бачу сотні обговорень однієї і тієї ж теми, тому я хотіла висловитися з точки зору працівника школи, і відповісти на деякі питання, які можуть з’явитися у батьків.
Дуже багато хто відчуває стрес і приголомшені кількістю завдань, які надсилає школа, і які тепер вони повинні контролювати. Сподіваюся, я зможу трошки допомогти з цим питанням.
Але спочатку пара моментів.
1) Це не домашнє навчання. Це екстрена безпрецедентна ситуація, яка впливає на весь світ. Давайте не плутати. Домашнє навчання — це особистий вибір, який ви продумали, спланували, і по суті виступаєте викладачем для дитини, яку б форму навчання ви не вибрали. Те, що відбувається зараз в кращому випадку можна назвати дистанційним навчанням. В реальності ж зараз ніхто й гадки не має, як і що саме потрібно робити, і що добре, а що погано.
2) Ви є і завжди були головним джерелом знань для своєї дитини. Якщо ви вирішите, що дитина не буде сидіти ні над якими завданнями і зошитами, а весь цей час буде возитися в бруді, дивитися телевізор або пекти печиво — це ваш вибір. І ваше право. Воно записане в Конституції. І ви не повинні відчувати через нього ні стресу, ні провини.
3) Школи теж гадки не мають, що робити. Їм так само не дали часу на підготовку, їм сказали продовжувати планувати уроки, як зазвичай, просто посилати їх учням додому, якщо це взагалі можливо. Якби це було можливо, у нас би не було шкіл. Я не буду ділитися своїми думками, але скажу коротко — ваша школа теж все вигадує на ходу.
4) Абсолютно неможливо забезпечити дистанційне навчання молодших школярів в домашніх умовах, і при цьому працювати. Сама ідея абсурдна. Якщо ви намагаєтеся це робити, зупиніться. Безумовно, ви можете чимось займатися з дитиною, і він чомусь новому навчиться в процесі, але вам потрібно зосередитися на робот, і на виживанні. Повторюся, ситуація безпрецедентна. Припиніть грати в супергероїв.
А тепер відповіді на питання, які часто задають:
— Моя школа надіслала додому цілу гору завдань. Сотні сторінок і завдань. Як я повинна з цим впоратися?
Ніяк, і не намагайтеся. Учитель витратив пару годин і в повній паніці зібрав купу всього і відіслав це вам, щоб не було скарг, що дитині не дали достатньо завдань. Це не гонка і не змагання, і навряд чи вчитель колись буде на це навіть дивитися.
— Моя школа завалює мене листами з посиланнями, рекомендаціями та завданнями. Як це припинити?
Див. вище. Це ідеї і пропозиції розсилаються тому, що школа боїться, що їх звинуватять, що вони нічого не пропонують. Використовуйте їх, якщо хочете, і не використовуйте, якщо не хочете. Якщо ви відчуваєте стрес, не читайте листи зі школи. Ніхто про це не дізнається!
— А інший хлопчик з класу мого сина вчиться по 6 годин на день, а ми так і не почали. А що, якщо ми пропустимо і відстанемо?
Навіть якби всі діти перебували вдома в однакових умовах в плані підтримки, часу батьків, кількості дітей і так далі, діти все одно вчаться у власному ритмі. Всередині одного класу рівень знань з кожного предмета сильно варіюється. Діти вчаться з різною швидкістю, і більшість з них отримують різні завдання. У дистанційною формою вчителі не можуть забезпечити індивідуального підходу і підібрати завдання і швидкість кожної дитини. Це доведеться зробити вам. Керуючи своїми очікуваннями і часом.
Ваш син не відстане. Навчання — це повторення. Якби діти могли освоювати нові концепції без навчання, у нас не було б вчителів. Вони знову і знову все це пройдуть і повторять. Багато разів.
— Я не займаюся ніяким навчанням. Діти лише грають в лего, готують і грають в саду.
Це і є навчання. Дуже цінне. Дайте можливість їм і собі видихнути.
— Як я можу навчати трьох дітей різних вікових груп за трьома різними програмами одночасно?
Ніяк, і припиніть намагатися. Якщо вони постарше, нехай щось спробують зробити самі. А інакше робіть щось, що їм було б цікаво: разом читати, складати історії, готувати і таке інше.
— Який абсолютний мінімум я повинна виконати?
Гадаю, вижити. Не впевнена, що всі вчителі так вважають, але якщо вони не здатні зрозуміти гостроти моменту, то можливо, до їхньої думки і не варто прислуховуватись.
Ідеал для моїх учнів?
- Трошки читати кожен день: самі, з батьками, або аудіо книги.
- Трошки писемної творчості іноді: вести щоденник, складати комікси, вигадувати історії з батьками.
- Практична математика: ігри, кулінарія, прогулянки, настільні або відео ігри.
- Дрібна моторика: Лего, пластилін, прибирання дрібних іграшок, кулінарія.
- Фізичні навантаження щодня.
- Щось творче, музика або малювання, раз на тиждень. Необов’язково у вашому супроводі.
- Якщо діти досить дорослі, то прямо бонусом буде організувати їм якийсь проект з особистою відповідальністю. Наприклад, зібрати інформацію в інтернеті про щось і розповісти родині.
- Якщо маленькі — рольові ігри. Чим більше без батьківської участі, тим краще.
Ви робите достатньо. Ви любите своїх дітей і підтримуєте їх в цей нелегкий час. Подбайте про себе. Знижувати власний рівень стресу — це абсолютно необхідно для психічного здоров’я. Не дозволяйте цій темі додавати вам новий стрес. Це можна зробити, тільки визнавши, що в зоні вашого контролю зараз лише ви — головне джерело знань, і тільки вам і вирішувати, як вам зручніше.
В наш сегмент фейсбуку закинула Ольга Нечаєва