бета
І ось ми дома! Оформитись було не складно. Від спілкування з відповідальними за екстернат людьми з Міськно тільки приємні враження. Ми перші в Тернополі, які офіційно оформили екстернат з 1 класу за власним бажанням. Інші або оформляли зі старших класів, або шукали обхідні шляхи (оформлялись в інших містах, неофіційно…). Докладніше, можливо, напишу пізніше.
Як відомо, найскладніше почати, перейти з усталеної класичної системи на щось інше, нове. Знайти те, що підходить саме нам. Але з чого ж почати? Почали ми з шкільного розкладу, і приблизно з тих самих завдань, які вони робили в школі. З вечора я планувала що робити, з’ясовувала що вони зробили по програмі, над чим треба попрацювати по кожному предмету. Вчителі нам поки не дали ніяких програм і завдань, тому ми йдемо за програмами, прописаними міністерством освіти, прописами, які вони писали в школі і використовуємо наші підручники для 1 класу, за якими вони вчаться в школі.
Стало майже одразу зрозуміло, що робити так само, як в школі немає сенсу. Немає сенсу намагатись робити копію школи вдома. Треба шукати свої креативні варіанти для максимальної ефективності навчання. Я зрозуміла, що нам краще робити меншу кількість уроків в день, але тривалість кожного уроку трохи збільшити. Присвячувати основному в цей день уроку максимальну увагу на протязі різними способами, а з інших предметів давати легший матеріал.
Найтяжче нам йде письмо. Прописи є в навчанні грамоти і в математиці. І це те, що, я впевнена, будуть точно вимагати від нас в школі. Я побачила, що краще приділяли увагу якомусь одному з цих писань в день. Не намагатись написати якнайбільше, а набагато ефективніше відпрацьовувати кожну проблемну букву і цифру. Тоді видно результат — радість Назара від гарної букви “в”, причому треба було просто показати як писати правильно і де він робив помилку. Достатньо для цього було написати два рядки в зошиті Федієнка з густою сіткою. Нам дуже допомагає цей зошит. Набагато зрозуміліше як виписувати елементи букв, зберігати нахил. Моя мама каже, що вони вчились писати в подібних зошитах. Йде нам дуже “метод зеленої пасти”, причому я даю Назару самому перевіряти себе, підкреслювати найкращі букви в своєму зошиті. Він досить самокритичний, мені подобається більше з його писання, ніж йому самому.
Головне, найскладніші уроки ставити на самий ранок. Бо через якийсь час сприйняття і концентрація просто вимикається. Бажано до того часу встигати зробити найважливіше, головний на сьогодні предмет. Всіляки “Основи здоров’я”, “Природознавство” можна робити пізніше, на вулиці, стрибаючи і кидаючись подушками.
До речі, навчання під час кидання подушками — це дуже ефективна методика :))) Подушкоматематика. Таким чином ми вчили склад числа “10” (десять подушок), розв’язували приклади з математики. Якщо правильно — кидаю в Назара подушкою. Або подушками задаю умови задачі. Також читали основи здоров’я під час кидання подушками. Вірші також так ефективно вчити. Перерви у нас — кидання подушками по таймеру. До речі, це непогана вправа. Можна качати прес (кидаю подушку, а Назар лежачи відбиває її ногами), відпрацьовувати удари з бойового гопака, спритність, швидке реагування. Ну і, це весело :))) І мені, і Назару і Алінці.
Головне, чого би хотілось в ідеалі — надихати, а не змушувати. Поки що елементу примусу досить багато. Для того, щоб надихати, треба самій надихатись ідеями з інтернету.
Ще в школі всі роблять завдання одночасно, нема вибору. Дома графік гнучкіший. Під час навчання дома додається елемент самостійності, необхідності самій дитині керувати своїм часом і своїми зусиллями. Нелегко цьому навчитись, але вміння керувати своїм часом — це одне з головних вмінь в житті. Дуже би хотілось навчити цьому Назара. Ну, і самій по ходу навчитись :))))
Читання. Назар практично усі букви знає, відпрацьовуємо техніку читання. Звичайна абетка нам не дуже йде, нудно. Дещо є там цікаве, але більше йде “Грайлива абетка”, Іван Лучук. Геніальна річ! Назар читає її з задоволенням. Віршик на “З”:
Зуби клацають зубато —
клацне мама, клацне тато, —
скреготом скрегочуть —
дуже гризти хочуть.
Відкриття з математики — зошити Петерсон за програмою “Росток”. Друкую деякі завдання з них. Дуже цікавий підхід, направлений на формування розуміння математичних процесів. Будемо частково йти по ньому. Треную Назара додавати-віднімати різними методами — за допомогою складу числа, додаванням 1, 2, за допомогою числової прямої. Треба ще тренувати.
Ще у нас є урок домашнього господарства. На цьому тижні вчились завантажувати прання. Розділяти білизну по кольору, виставляти різну температуру від кольору. Такі ніби прості речі, а на це зовсім не було часу, коли ми ходили до школи. Назару подобається.
А я роботи по дому зробити встигаю набагато більше, ніж коли водила Назара до школи, забирала. Втомлююсь більше, особливо емоційно, але то більше від того, що ми не виробили свій ритм і свою методику навчання. Перехід — він і є перехід. Підготовка до уроків займає якийсь час, але не так вже багато.
З цікавого на цьому тижні:
– рахували на винограді, лего-людинках;
– малювали осінню алейку на вулиці олівцями, домальовували дома. Дивились що таке перспектива. Шкода, що нас не було кому сфотографувати. Я малювала свою версію, Назар свою.
– математичні ігри онлайн, подушкоматематика;
– читання — слова на букву “к”, які Алінка заміняє словом “кака” (каштан, картопля, кава, ручка…), грайлива абетка;
– відео-уроки математики:
– метод зеленої ручки, мої підписи в зошиті в вигляді смішних малюночків-чудіків.
Почала писати плани на рік — чому би я хотіла навчити Назара. Наприклад, десятипальцевому сліпому методу. Щоб він одразу вчився набирати саме так.
Що би ще хотілось на наступний тиждень — не забувати молитись кожного ранку за заняття. І шукати на кожен день різну музику для фону (різні стилі, старовинну, сучасну, різні інструменти…).
Блог Олени Пригоди, 07.11.2015